Неділя. 4 січня.

Як і любий з днів, це й день був зимовий, адже зараз зима. Але саме сьогодні я знайшов щось нове в зимі - це своєрідна однаковість природи. Все сьогодні здалось таким однаковим, коли взявся щось сфотографувати, то таке враження, що всі кадри просто ідентичні! Це вина снігу? Чи стану душі, так сказати, зимового стану? коли таке враження, ніби ти замерз, не існує радості чи горя - просто нерухомість якась.

"чи є бажання розтопити кригу, яка оточує твою душу? " - питав я себе. відповідь - "Ні. я маю відпочити. І душа теж. "

дійсно...холод так розслабляє. нічого не хочеться робити, лише стояти і боротись, боротись за ту невеличку частку тепла. Але...

так хочеться бути таким, як в літі. таким швидким, цікавим, підтримувати розмову. таким розпеченим, гарячим. Таким.....теплим. І коли всі біля тебе, ти душа компанії, ТОДІ ти не розумієш, як тобі добре. Розумієш тільки зимою.

Сказати, що зима - це період, який просто треба перезимувати, то це означає зробити велику помилку. В зимі себе потрібно вдосконалити.

Тому я так і вирішив - перестану закриватись в обмеженому кругу людей з контакту, і скажу свої слова на весь світ - в цьому блозі.

Тим більше, що тут більше можливостей. Набагато більше.